Новини

На 102-му році життя зупинилося серце академіка Бориса Євгеновича Патона

Національна академія наук України з глибоким сумом повідомляє, що 19 серпня ц.р. світову і вітчизняну науку спіткала велика втрата – на 102-му році життя зупинилося серце видатного українського вченого в галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, організатора науки, державного та громадського діяча, Президента Національної академії наук України, директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, двічі Героя Соціалістичної праці, першого Героя України академіка Бориса Євгеновича Патона.

Борис Євгенович був вірним сином українського народу, взірцем дослідника, управлінця та громадянина, вирізняючись могутнім талантом, скромністю та працездатністю. Він любив повторювати, що наука – це його життя, а Академія – не просто робота, а друга, а можливо, і єдина його родина. Всі, хто мав щастя близько знати Бориса Євгеновича чи бодай раз спілкувався з ним у житті, підтвердять, що ця, без перебільшення, людина-епоха горіла своєю справою і робила все можливе й неможливе, щоб українська наука користувалася гідною увагою та підтримкою влади і громадськості. На його, як на Атлантових, плечах Національній академії наук України вдалося втриматися й зберегти автономність, самоврядність, свободу досліджень, що є невід’ємною умовою функціонування науки.
Можна було б довго перелічувати здобутки і нагороди академіка Бориса Патона, але залишимо це історикам і біографам. Науковці запам’ятають багаторічного очільника Академії передусім як Людину зі світлим розумом, небайдужим серцем, теплим гумором і високою людяністю, Людину, якої тепер дуже бракуватиме. У цей скорботний час просимо розділити наше горе та віддати останню шану академіку Борису Євгеновичу Патону.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам, учням Бориса Євгеновича…

Прощання з Б.Є. Патоном планується в суботу, 22 серпня, у клубі Кабінету Міністрів України, поховання – на Байковому кладовищі. Про час буде повідомлено додатково.

Президія НАН України

* * *

Борис Євгенович Патон
(коротка біографічна довідка)
Борис Євгенович Патон — видатний учений у галузі зварювання, металургії і технології металів, матеріалознавства, який здобув світову славу і визнання. Автор багатьох основоположних досліджень і створених на їх основі високих технологій, талановитий організатор науки, визначний громадський діяч. Йому була притаманна виняткова здатність передбачати перспективні тенденції розвитку науки, що відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу.
Б.Є. Патон творчо розвинув ідеї, продовжив справу, розпочату його батьком академіком Є.О. Патоном — засновником Інституту електрозварювання, і досяг нових вершин у науці.
Світовий авторитет Б.Є. Патону принесли різнобічна та надзвичайно плідна наукова й інженерна діяльність, прагнення спрямувати фундаментальні наукові дослідження на вирішення проблем суспільства.
Близько 67 років він очолював всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, що виріс у потужний науково-технічний комплекс, до структури якого входять науково-дослідний інститут, науково-технічні й конструкторсько-технологічні підрозділи, три дослідні заводи й експериментальне виробництво, інженерні центри та інші інноваційні організації, а також сертифікаційний і навчально-атестаційний центри.
Під керівництвом Б.Є. Патона і за його особистою участю в Інституті проведено глибокі дослідження й отримано вагомі результати в розробці прогресивних технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів у різних умовах і середовищах. До них належать зварювання і наплавлення під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним і порошковим дротом, електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленням, газотермічне напилювання, променеві технології та інші процеси.
Фундаментальні дослідження Б.Є. Патона і його учнів щодо взаємодії зварювальних джерел нагрівання з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії — спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів, одержання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI століття.
Борис Євгенович зробив великий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій.
Академік Б.Є. Патон першим почав і розвинув дослідження з використання у космічній технології зварювальних процесів, виконаних космонавтами під час орбітальних польотів кораблів і в умовах відкритого космосу. Він став визнаним лідером у цій галузі.
Борис Євгенович значну увагу приділяв реалізації досягнень сучасної науки і техніки в практичній медицині. Під його керівництвом співробітники Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона і вчені-медики створили новий спосіб з’єднання (зварювання) живих тканин, що вже понад 20 років широко використовується в хірургічній практиці. Він дає змогу швидко і майже безкровно розрізати і з’єднувати біологічні тканини. Загоєння ран при цьому відбувається значно швидше, ніж у разі використання традиційних хірургічних методів. Також істотно скорочується тривалість операцій, зменшуються крововтрати, скорочується період післяопераційної реабілітації хворих. Успішно виконано вже близько 200 тисяч хірургічних операцій різного профілю. В Інституті розроблено сучасне обладнання для зварювання живих тканин і створено його виробництво.
58 років Б.Є. Патон був президентом Національної академії наук України. Під його керівництвом Академія стала одним із найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомим у всьому світі. Вона відігравала й відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, у прогресі науки й освіти, у зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України.
З самого початку найважливішим напрямом організаторської діяльності Патона-президента був розвиток широкого спектра фундаментальних досліджень і створення на їх основі новітніх технологій для масштабного промислового застосування, орієнтування академічних інститутів на цей шлях.
Постійну увагу Борис Євгенович приділяв комплексності і пріоритетності наукового пошуку з найважливіших проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Ініціатива Б.Є. Патона максимально залучити наукові установи до вирішення соціально-економічних і науково-технічних проблем на місцях проявилася в організації академічних регіональних наукових центрів, що охоплюють усі області України.
Його прагнення поставити досягнення вчених на службу економіці, галузям промисловості і сільському господарству знайшло відображення у розвитку цілеспрямованих фундаментальних досліджень, активній участі академічних інститутів у науково-технічних програмах різного рівня. Особливо ефективно вдалося зміцнити зв’язки науки з виробництвом починаючи з 1960-х років. У той час було розвинуто дослідно-виробничу і конструкторську базу, інженерні центри, а також сформовано науково-технічні комплекси, у тому числі міжгалузеві. Завдяки цьому установи могли доводити свої наукові розробки до рівня високої готовності для практичного використання виробниками.

Приділяючи пріоритетну увагу створенню та впровадженню у виробництво сучасних технологій, Б.Є. Патон одночасно надавав важливого значення обґрунтованим науковим оцінкам їх впливу на навколишнє середовище і людину. Під його керівництвом учені Академії виконали прогнозні оцінки негативних наслідків великомасштабних меліорацій в Україні, інтенсивної хімізації сільського господарства, перекидання частини стоку річок Дунаю та Дніпра. Принципову позицію Борис Євгенович зайняв і у питанні будівництва атомної електростанції у районі Чорнобиля, наполягаючи на його недоцільності. Відомі всьому світу події 1986 року повністю підтвердили його застереження.
Нова сторінка в багатогранній діяльності Б.Є. Патона відкрилася в роки незалежності України. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки і оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Як голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки він невпинно піклувався про авторитет і престиж праці вчених. Великого значення Б.Є. Патон надавав інноваційній діяльності. Академія виступила ініціатором створення в Україні технологічних парків, метою яких є виконання проєктів з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.
Важливою була роль Б.Є. Патона у справі координації діяльності національних академій наук у нашій країні, співпраці з вищими навчальними закладами, розширення їхньої взаємодії в інтересах розвитку науки і держави в цілому. Він входив до складу Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, був головою Ради президентів академій наук України.
Академік Б.Є. Патон постійно піклувався про наукову молодь, залучення талановитих молодих людей до наукової роботи. Він завжди пов’язував підготовку молодих науковців з покращенням умов складної, але важливої для суспільства праці вченого.
Борис Євгенович докладав багато зусиль для збереження й розвитку міжнародного наукового співробітництва Академії, зовнішньоекономічних зв’язків її інститутів з діловими партнерами із інших країн. Це співробітництво проявляється в активній участі вчених Академії у реалізації міжнародних наукових програм, проєктів, широкому обміні інформацією, укладанні численних ліцензійних угод і договорів.
Академік Б.Є. Патон став одним із засновників і у 1993—2017 роках був незмінним президентом Міжнародної асоціації академій наук (МААН), що об’єднує низку національних академій наук, а також відомих у світі наукових організацій, університетів і фондів та є офіційним партнером ЮНЕСКО з консультативним статусом. Під його керівництвом працювала Наукова рада МААН з нових матеріалів.
Б.Є. Патон — почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, почесний член Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, Міжнародної астронавтичної академії. Він також був дійсним членом Російської академії наук, іноземним членом академій та науково-технічних товариств багатьох країн. Десятки вітчизняних і зарубіжних університетів обрали академіка Б.Є. Патона почесним доктором, у тому числі — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, Московський фізико-технічний інститут та ін.
Як людина, вчений і громадянин Б.Є. Патон мав неперевершений дар вести за собою в ім’я високої мети великі колективи вчених і організаторів науки, захоплювати їх невичерпним ентузіазмом, створювати сприятливі для творчості умови. Він завжди швидко і вчасно відгукувався і на проблеми, що виникали у колег, і на потреби економіки, держави.
За величезні заслуги перед наукою і державою Б.Є. Патон удостоєний високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці, Героя України із врученням ордена Держави. Він — кавалер чотирьох орденів Леніна, орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, орденів Свободи, Князя Ярослава Мудрого I, II, IV і V ступенів, «За заслуги» І ступеня, орденів Російської Федерації «За заслуги перед Вітчизною» I і II ступенів і «Пошани», орденів Франциска Скорини та Дружби народів Республіки Білорусь, «Ордена Честі» Грузії, «Достик» (Дружби) Республіки Казахстан, «Шикрет» (Пошани) Республіки Азербайджан, «Ордена Пошани» Республіки Молдова. Б.Є. Патон — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки. У 2010 році йому було присуджено одну з найпрестижніших міжнародних нагород за видатні наукові досягнення в галузі енергетики — Міжнародну премію «Глобальна енергія». Він нагороджений Золотою медаллю НАН України ім. В.І. Вернадського, Золотими медалями РАН ім. М.В. Ломоносова, С.І. Вавілова, С.П. Корольова, найвищою нагородою НАН Білорусі «Золота медаль Національної академії наук Білорусі «За великий внесок у розвиток науки», Срібною медаллю ЮНЕСКО ім. А. Ейнштейна, Золотою медаллю Арістотеля ЮНЕСКО та багатьма іншими нагородами й відзнаками.

Залишити відповідь